За час війни, яку розв’язала РФ проти нашої країни, багато людей були змушені покинути свої домівки, робочі місця, рідних і друзів та адаптуватися на новому місці, в новому колективі. Не завжди це відбувається легко, як і доводити свій професіоналізм та компетентність. Не всі роботодавці готові брати на роботу працівників, які є внутрішньо переміщеними особами (далі — ВПО), в основному через те, що працівник може звільнитися в будь-який час у зв’язку зі зміною місця проживання.
Для стимулювання прийняття на роботу таких громадян роботодавцям запропоновано компенсацію за працевлаштування ВПО. Це фінансова підтримка від держави, яка відшкодовує частину витрат на заробітну плату працевлаштованих ВПО.
Порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 р. № 331 (далі — Порядок № 331). Він визначає умови, механізм виплати та порядок використання коштів для надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа ВПО.
З огляду на викладене та беручи до уваги практичний досвід, варто зазначити, що установи, підприємства, організації, які належать до державного сектору та мають змішане фінансування (наприклад, заклад освіти, який на 50 % фінансується за кошти державного бюджету і 50 % — за кошти спеціального фонду), права на таку компенсацію не мають. У разі звернення до регіонального центру зайнятості з метою отримання компенсації витрат за працевлаштування ВПО такі роботодавці отримають аргументовану відмову, підставою для якої є норми Порядку № 331, відповідно до яких компенсація витрат не надається бюджетним установам (за винятком надавачів соціальних послуг) незалежно від джерел їх фінансування. Тож доходимо висновку, що право на отримання компенсації за працевлаштування ВПО гарантовано мають роботодавці приватного сектору економіки.
Вимоги до роботодавця для отримання компенсації
Згідно з п. 2 Порядку № 331 компенсація витрат за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту) надається роботодавцю за таких умов:
- роботодавець має перебувати на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством;
- слід подати в установленому законодавством порядку податкову квартальну або податкову річну звітність за останній звітний період на дату подання заяви на отримання компенсації витрат.
Звертаємо увагу, що з 2025 р. податковий розрахунок з ПДФО та ЄСВ подається щомісяця, а не щоквартально, як було раніше. Міністерство фінансів України затвердило нову форму податкового розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та оновило порядок її заповнення та подання. Зміни стосуються всіх підприємств та фізичних осіб — підприємців, які виплачують доходи фізичним особам. Проте зазначені зміни не враховані в Порядку № 331. Але незважаючи на це, під час подання документів до центру зайнятості податкову звітність слід подавати за місяць або за рік.
Крім того, роботодавцю не слід нехтувати вимогами абзацу п’ятого п. 2 Порядку № 331, яким передбачено, що особа з числа ВПО може бути працевлаштована на умовах, визначених цим Порядком, один раз. Це означає, що якщо особа вже приймалася на роботу як ВПО і роботодавець скористався правом на компенсацію за її працевлаштування, то в разі прийняття на роботу до іншого роботодавця останньому буде відмовлено в отриманні такої компенсації.
Які документи надаються для отримання компенсації
Для отримання компенсації роботодавець має звернутися до територіального центру зайнятості у строк не раніше ніж через п’ять календарних днів після працевлаштування ВПО та не пізніше шести місяців з дня її прийняття на роботу (п. 4 Порядку № 331). Під час звернення роботодавець надає заяву про компенсацію витрат (далі — заява), яка може бути як в електронній, так і в паперовій формі, і яка подається:
- в електронній формі — через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі — портал «Дія»);
- у паперовій формі — особисто під час відвідування центру зайнятості або на адресу електронної пошти відповідного центру зайнятості.
Форма заяви затверджується Державним центром зайнятості, крім форми заяви, яка подається засобами порталу «Дія».
Вимоги до роботодавця під час подання заяви в паперовій чи електронній формі
|
Форма заяви |
Вимоги до роботодавця під час подання заяви |
Норма Порядку № 331 |
|
Паперова форма заяви |
До заяви, поданої до центру зайнятості в паперовій формі (зокрема, на адресу електронної пошти), додаються: — копія наказу про працевлаштування особи або документ, що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331; — відомості про працівників, які є застрахованими особами (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); — копія довідки про взяття на облік ВПО; — копія документа, в якому зазначена інформація про інвалідність працевлаштованої особи |
Пункт 5 |
|
Електронна форма заяви |
Для подання заяви в електронній формі через портал «Дія» роботодавець повинен: — створити особистий електронний кабінет користувача на порталі «Дія» та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію; — заповнити, підписати та подати заяву, яка формується засобами порталу «Дія» і містить такі відомості:
|
Пункт 6 |
Строки розгляду документів центром зайнятості
Рішення щодо надання або відмови в наданні компенсації витрат приймається регіональним центром зайнятості та оформлюється відповідним наказом протягом п’яти календарних днів після отримання заяви від роботодавця (абзац перший п. 9 Порядку № 331).
Повідомлення про прийняте рішення щодо надання компенсації витрат або відмови в її наданні надсилається роботодавцю протягом трьох календарних днів у спосіб, обраний роботодавцем для подання заяви (абзац третій п. 9 Порядку № 331).
Порядок розрахунку компенсації
Пунктом 3 Порядку № 331 визначено, що компенсація витрат надається:
- у розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, коли особа працювала неповний місяць;
- щомісяця протягом тривалості надання компенсації витрат за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,
- на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.
Загальна тривалість надання компенсаційних витрат не може перевищувати трьох місяців, а для осіб з інвалідністю з числа ВПО — шести місяців з дня працевлаштування особи на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331.
Якщо компенсація витрат надається за неповний місяць, розмір компенсації за такий період обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом, на кількість робочих днів місяця (або кількість годин у разі погодинного обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення отриманого в результаті ділення розміру на кількість робочих днів (або кількість годин), за які надається компенсація витрат. Тож формула розрахунку компенсації за неповний місяць така:
Згідно з п. 10 Порядку № 331 регіональний центр зайнятості здійснює перерахування коштів роботодавцю за перший місяць роботи працівника протягом п’яти робочих днів після зарахування коштів на рахунок регіонального центру зайнятості.
Повернення компенсаційних виплат
Трудові відносини між роботодавцем і працівником можуть бути перервані. Відповідно до п. 11 Порядку № 331 у разі дострокового припинення трудових відносин, зокрема розірвання строкового або безстрокового трудового договору (контракту), в тому числі за сумісництвом, до завершення строку виплати компенсації витрат, роботодавець протягом п’яти робочих днів з дня такого припинення зобов’язаний повернути суму невикористаної компенсації витрат на рахунок центру зайнятості. Сума, що підлягає поверненню, визначається як різниця між сумою компенсації витрат, встановленою абзацом першим п. 3 Порядку № 331, та її розміром, розрахованим пропорційно відпрацьованому працівником часу на місяць.
Кожного місяця, за який буде здійснюватись нарахування та виплата компенсації, роботодавець зобов’язаний підтверджувати продовження перебування в трудових відносинах з працівником (п. 12 Порядку № 331) за допомогою порталу «Дія» або шляхом подання відомостей про працівників до центру зайнятості (безпосередньо або на адресу електронної пошти). Це може бути як інформація на паперовому носії у вигляді листа-підтвердження, так і підтвердження в електронному варіанті.
Регіональний центр зайнятості здійснює перерахування коштів роботодавцю за другий та наступні місяці роботи працівника протягом п’яти робочих днів після зарахування коштів на рахунок регіонального центру зайнятості.
Відповідальність за недостовірність документів і відомостей
Пунктом 17 Порядку № 331 передбачено, що роботодавець і працевлаштована особа несуть відповідальність за недостовірність документів і відомостей, що є підставою для надання компенсації витрат, відповідно до законодавства.
У разі подання недостовірних документів та відомостей, передбачених Порядком № 331, роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду зобов’язаний повернути Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття кошти, отримані або використані з порушенням цього Порядку.
Згідно з п. 18 Порядку № 331 центр зайнятості має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів, та дотримання порядку їх використання роботодавцем.
Перевірка може бути проведена за місцезнаходженням роботодавця або у приміщенні центру зайнятості. Роботодавець зобов’язаний допустити працівників центру зайнятості до проведення перевірки, а в разі її проведення у приміщенні центру зайнятості — подати відповідні документи (наказ про призначення, табелі обліку робочого часу тощо).
Центр зайнятості контролює використання коштів, що перераховуються роботодавцю як компенсація витрат, та здійснює моніторинг збереження зайнятості працівників шляхом проведення відповідної перевірки протягом 180 календарних днів після останньої виплати такої компенсації та має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, зокрема в письмовій формі.