Відповідно до п. 8 Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76 (далі — Порядок бронювання), військовозобов’язаним працівникам критично важливих підприємств, критично важливих установ, які включаються до списків на бронювання, повинна бути нарахована щомісячна заробітна плата протягом строку, на який надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 — 20 000,00 грн (за умови, що мінімальна зарплата становить 8000,00: 8000,00 × 2,5).
А якщо працівник, який пропонується до бронювання чи уже заброньований, є внутрішнім сумісником? Чи можна підсумовувати зарплату за обома місцями роботи в одного роботодавця для виконання норм п. 8 Порядку бронювання? На останнє запитання Міністерство економіки України мало надати відповідь у листі від 09.05.2025 р. № 2704-25/35769-09, але прямої відповіді в ньому немає.
З одного боку, відповідно до пп. 2.1.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5), винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво, належать до фонду оплати праці.
З другого, в п. 1.5 Інструкції № 5 зазначено, що фонд оплати праці інших категорій працівників (сумісників або тих осіб, які зайняті за договорами цивільно-правового характеру) розподіляється на складові на загальних підставах згідно з цією Інструкцією. Однак суми оплати праці вищезгаданих категорій у формах державних статистичних спостережень відображаються у фонді оплати працівників позаоблікового складу та не враховуються під час обчислення середньої заробітної плати штатних працівників облікового складу підприємства.
Звичайно ж, Мінекономіки зробило застереження, що воно не уповноважене на тлумачення норм законодавчих та інших нормативно-правових актів та надавати підтвердження щодо їх застосування. Однак у кінці листа зазначило, що в листі від 07.03.2025 № 2704-25/20968-01 надавало роз’яснення щодо розрахунку середньої заробітної плати застрахованих осіб — працівників.
Нагадаємо, у цьому листі Мінекономіки рекомендує визначати середню зарплату для цілей бронювання відповідно до даних Податкового розрахунку шляхом ділення суми рядків 1.1 «Сума нарахованої заробітної плати», 1.3 «Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків», 1.4 «Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України» на рядок 103 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)».
У рядок 1.1 Податкового розрахунку входить заробітна плата внутрішніх сумісників, які в додатку Д1 відображаються двома рядками.
А щодо заповнення рядка 103 Податкового розрахунку, то податківці роз’яснюють так. У додатку Д1 до Податкового розрахунку відображається сума нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) персоніфіковано по кожній застрахованій особі. У додатку Д1 до Податкового розрахунку зазначається інформація, зокрема, і про нараховану у звітному періоді заробітну плату працівників, з якими укладено трудові договори (контракти). Саме кількість таких працівників, яким у звітному періоді нараховано заробітну плату, і зазначається в рядку 103 Податкового розрахунку.
Зовнішні сумісники в рядку 103 Податкового розрахунку за такого підходу вказуються. А чи вказуються в рядку 103 Податкового розрахунку внутрішні сумісники?
Рядок 101 Податкового розрахунку оперує поняттям «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період». І сумісники в середньооблікову кількість штатних працівників не входять. Зокрема, внутрішні сумісники враховуються лише один раз як основні працівники.
Рядок 103 Податкового розрахунку — це не середньооблікова кількість працівників, яким нараховано заробітну плату. Тож внутрішні сумісники мають входити в рядок 103 як окрема (ціла) одиниця.
У п. 8 Порядку бронювання йдеться про те, що 20 000,00 грн має бути нараховано військовозобов’язаному, який пропонується до бронювання. А він не може бути двічі військовозобов’язаним, якщо є внутрішнім сумісником.
У пп. 6 п. 2 Критеріїв бронювання йдеться про те, що розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб — працівників має бути 20 000,00 грн. Внутрішній сумісник також застрахованою особою може бути лише один раз.
От і маємо ситуацію, що якщо керуватися листом Мінекономіки від 07.03.2025 № 2704-25/20968-01, то для дотримання Критеріїв бронювання внутрішнього сумісника в рядку 103 слід враховувати як окрему одиницю, яка збільшує кількість працівників, яким нараховано заробітну плату, що впливає на середню по підприємству (хоча в Реєстрі соціального страхування такий працівник — це одна застрахована особа), а для п. 8 Порядку бронювання внутрішній сумісник — це один військовозобов’язаний, зарплату якого можна підсумувати з основним місцем роботи.
З огляду на можливість двоякого трактування всіх цих показників, радимо все ж дотримуватися рівня зарплати 20 000,00 грн (8000,00 × 2,5) заброньованих працівників за основним місцем роботи, а зарплата за сумісництвом може бути хіба що приємним бонусом до цього показника.
Варто також звернути увагу, що Мінекономіки в листі від 09.05.2025 р. № 2704-25/35769-09 згадує про Інструкцію № 5 у такому контексті, що нарахування заробітної плати військовозобов’язаним працівникам критично важливих підприємств, критично важливих установ здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про оплату праці» та цієї Інструкції. А відповідно до норм Інструкції № 5 «лікарняні», в т. ч. за перші п’ять днів непрацездатності, що оплачується коштом роботодавця, не входять до фонду оплати праці. У той же час у листі від 07.03.2025 № 2704-25/20968-01 Мінекономіки пропонує враховувати «лікарняні» для дотримання критеріїв.
Пунктом 4 постанови КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 22.11.2024 р. № 1332 було установлено Пенсійному фонду України та Міністерству оборони протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити електронну інформаційну взаємодію між реєстром застрахованих осіб та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо працівників критично важливих підприємств, установ та організацій віком від 17 до 60 років, їх посад та відповідність умовам, зазначеним в абзаці третьому п. 8 Порядку бронювання, для оформлення бронювання та застосування відомостей зазначених реєстрів відповідно до Порядку бронювання.
Було б добре, якби держоргани, відповідальні за бронювання, офіційно оприлюднили б інформацію, як контролюється дотримання рівня зарплати заброньованих працівників. Тоді б не доводилося робити припущення з листів держорганів, які не уповноважені на тлумачення норм законодавчих та інших нормативно-правових актів та не уповноважені надавати підтвердження щодо їх застосування.
А поки маємо те, що маємо. Тому будьте обережні і з «лікарняними», і з перехідними відпустками.