Комісія з перевірки стану військового обліку: коментар до змін

Відтепер до таких комісій входять також представники:

• міжрегіональних територіальних органів Держпраці (у межах повноважень);
• територіальних органів ДПС.

Нагадаємо, що і до, і після внесення змін до складу комісій з перевірки стану військового обліку також входять представники:

• обласних, Київського міського ТЦК та СП;
• районних (міських) ТЦК та СП;
• мобілізаційних підрозділів обласних, Київської міської держадміністрацій, районних держадміністрацій, виконавчих органів міських рад (у частині делегованих повноважень з питань мобілізаційної роботи);
• органів (підрозділів) поліції (за згодою);
• структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської держадміністрацій, районних держадміністрацій, виконавчих органів місцевих рад;
• структурних підрозділів з питань освіти та науки обласних, Київської міської держадміністрацій, районних держадміністрацій, виконавчих органів міських рад;
• представники підприємств, установ та організацій за згодою.

Поповнення складу цих комісій уповноваженими особами контролюючих органів Держпраці та ДПС дещо здивувало суспільство, адже виникло запитання, який стосунок до військового обліку мають Держпраці та ДПС, представники яких відтепер входять до складу комісії з перевірки стану військового обліку. Тож щоб зрозуміти, яку роль під час перевірки стану військового обліку виконуватимуть представники цих органів, розглянемо деякі нюанси таких перевірок.

Періодичність перевірок та перелік питань, які перевіряються

Порядок № 1487 визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Водночас цим документом передбачена й процедура перевірки стану військового обліку на підприємствах.

Пунктами 78 і 79 Порядку № 1487 передбачено, що обласні, Київський міський ТЦК та СП, районні (міські) ТЦК та СП проводять щороку у взаємодії з обласною, Київською міською держадміністрацією відповідно до затверджених розпорядженням голови обласної, Київської міської держадміністрації, розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів перевірку стану військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністраціях, на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають на території адміністративно-територіальної одиниці.

Пунктом 80 Порядку № 1487 визначено, що за загальним правилом перевірки стану війського обліку проводяться один раз на чотири роки. Проте якщо на підприємстві працюють військовозобов’язані, заброньовані за ним на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов’язані, яким видані мобілізаційні розпорядження, то стан військового обліку на таких підприємствах перевіряється щороку.

Для проведення перевірок стану військового обліку щороку складається та затверджується план, що передбачено п. 72 Порядку № 1487. Для їх проведення розпорядженнями голів обласних, міських, районних адміністрацій створюються комісії з питань перевірки стану військового обліку. Головами комісій з перевірки стану військового обліку обласного рівня призначаються заступник голови, керівник структурного підрозділу обласної, Київської міської держадміністрації, головою комісії районного (міського) рівня — заступник голови, керівник структурного підрозділу районної держадміністрації, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, заступник міського голови. Членами зазачених комісій є представники, визначені п. 84 Порядку № 1487. За результатами перевірки складається акт, в якому зазначаються порушення, недопрацювання, невраховані вимоги законодавства тощо, який підписується всіма членами комісії та в 20-денний строк з дня закінчення перевірки надсилається суб’єкту перевірки.

Перелік питань, які підлягають перевірці з організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, забезпечення функціонування системи військового обліку, наведено в додатку 31 до Порядку № 1487. Вони доводяться до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які включені до відповідних планів перевірки, не пізніше ніж за 10 днів до її початку, що визначено в абзаці 2 п. 82 Порядку № 1487. Тобто роботодавця повідомляють про проведення перевірки із зазначенням дати її початку та переліком питань, які перевірятимуться, залежно від того, до якої категорії належить суб’єкт господарювання (державний орган, орган місцевого самоврядування, військове управління (органи управління), військова частина (підрозділ) Збройних сил та інші утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи спеціального призначення, територіальні органи (підрозділи) державних органів, підприємство, установа та організація, заклад освіти, заклад охорони здоров’я).

Які документи перевіряються

Незалежно від категорії суб’єкта господарювання спільними для всіх під час проведення перевірки є питання, вказані в п. 4 додатка 31 до Порядку № 1487. Зокрема, перевірка наявності структурного підрозділу (посадових осіб), на який (яких) покладається функція з ведення військового обліку (перевіряються положення про структурний підрозділ, інструкції посадових осіб, наказ керівника підприємства, установи та організації про призначення посадових осіб, відповідальних за ведення військового обліку, штатний розпис тощо), тобто перевіряються кадрові документи.

Штатний розпис

Маючи перелік питань, які слід перевіряти згідно з вимогами Порядку № 1487, будь-який член комісії з перевірки стану військового обліку може затребувати, наприклад, штатний розпис — це організаційно-розпорядчий документ, який визначає структуру підприємства, чисельність працівників та розмір їх посадових окладів. Він не містить прізвищ працівників, а лише назви посад і кількість штатних одиниць. 

Представники Держпраці або ДПС у складі комісії з перевірки стану військового обліку завдяки штатному розпису зможуть проаналізувати інформацію, необхідну для ведення військового обліку. Зокрема, кількість зайнятих посад, кількість працівників конкретного структурного підрозділу чи за певною посадою. Наприклад, якщо згідно зі штатним розписом у структурному підрозділі «Цех металевих виробів» передбачено шість штатних одиниць за професією коваля у виробництві готових металевих виробів, то за цією професією, припускаємо, працюватимуть чоловіки, а не жінки. Тож представники Держпраці можуть висловити прохання ознайомитися з особовими справами та особовими картками таких працівників, де міститься інформація про їх вік, освіту, стан здоров’я тощо.

Військово-обліковий документ

Представники Держпраці можуть також перевірити, чи не порушує роботодавець порядок прийняття на роботу в частині подання документів, необхідних під час працевлаштування. Відповідно до ст. 24 КЗпП під час укладення трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ.

Досить часто роботодавці приймають на роботу працівників без військово-облікового документа, що встановлюється під час перевірки і є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію під час воєнного стану (розмір штрафу становить 59 500 грн).

Особова картка

Інформація про стать, вік працівників, освіту тощо міститься в розділі I особової картки працівника форми № П-2 і дає змогу сформувати загальне уявлення про кількість працівників, які повинні бути внесені до списків персонального військового обліку. Крім того, особова картка містить достатньо для представників Держпраці відомостей, потрібних для перевірки стану військового обліку. Наприклад, у п. 4 «Освіта» розділу І особової картки зазначено, що працівниця має другу вищу юридичну освіту, але в п. 6 «Останнє місце роботи» розділу І вказана посада фармацевта. Тож така працівниця під час прийняття на роботу повинна була надати військово-обліковий документ та перебувати на військовому обліку. Якщо це не було взято до уваги роботодавцем, буде встановлено порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію під час воєнного стану.

Особова справа

В особових справах, що формуються впродовж усього часу роботи працівника, документи групуються у хронологічному порядку в міру їх надходження (поповнення), що визначено п. 12 глави 2 розділу IV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 р. № 1000/5. Детальний аналіз цих документів — компетенція представників Держпраці, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийняття на роботу та під час звільнення з роботи (п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 р. № 96).

Трудова книжка

Представники Держпраці можуть також переглянути записи в трудових книжках (якщо вони зберігаються в роботодавця) і з’ясувати, наприклад, що жінка, яка працює помічником директора, у минулому закінчила медичний коледж, працювала медичною сестрою, проте до списків персонального військового обліку жінок не внесена, на військовому обліку не перебуває. Тож саме такі нюанси з’ясовують представники Держпраці, і завдяки їх аналізу трудових книжок комісія володітиме інформацією, чи є серед працівників ті, хто повинен стати на військовий облік як особа, яка має медичну чи фармацевтичну освіту. Тож взаємодія між членами комісії поліпшує результати перевірки.

Представники ДПС також можуть перевірити, чи сплачені податки за працівників та порівняти ці відомості з кількістю оформлених трудових договорів (Положення про Державну податкову службу України, затверджене постановою КМУ від 06.03.2019 р. № 227).

Доплата за ведення військового обліку

Відповідно до п. 10 Порядку № 1487 працівнику, на якого покладено обов’язки з ведення військового обліку, встановлюється доплата в розмірі до 50 % посадового окладу. Розмір такої доплати встановлює керівник. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Доплата за ведення військового обліку належить до додаткової заробітної плати, тобто є обов’язковою складовою зарплати. Ненарахування та невиплата такої надбавки може вважатися прийняттям роботодавцем в односторонньому порядку рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами, що є порушенням ст. 97 КЗпП. Тож перевірка, чи встановлено доплату за виконання обов’язків з ведення військового обліку, та причин її невиплати також компетенція Держпраці.

Тож незважаючи на те що основні обов’язки з перевірки стану військового обліку покладаються на представників ТЦК та СП, фахівці Держпраці та ДПС відіграють важливу роль у складі комісії з перевірки стану військового обліку.

Маючи необхідну кадрову інформацію, надану представником Держпраці, комісія з перевірки стану військового обліку має змогу з’ясувати, чи всі працівники чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які працюють у суб’єкта господарюванння, стоять на військовому обліку, чи внесені вони до списків персонального військового обліку. Якщо ні, то представник ТЦК та СП має підстави перевірити, чому такі працівники відсутні в списках персонального військового обліку або чому не перебувають на військовому обліку — через виключення з обліку чи через ігнорування дотримання правил військового обліку та норм Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII. Адже постановка на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів для комплектування Збройних сил та інших військових формувань відбувається з метою ведення обліку людських ресурсів задля визначення кількості осіб, яких у майбутньому можна призвати на військову службу.

Необхідність членства представників Держпраці та ДПС
у комісіях з перевірки стану військового обліку

Не було б сумнівів у необхідності залучення представників Держпраці та ДПС до складу комісії з перевірки стану військового обліку, якби не один важливий момент: відповідно до постанови КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 р. № 303 на час воєнного стану в Україні діє мораторій на проведення планових та позапланових перевірок. Пунктом 2 цієї Постанови передбачено, що здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) можливе на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Нагадаємо, що перевірки стану військового обліку мають плановий характер. Тож можна припустити, що під час внесення змін до Порядку № 1487 щодо розширення складу комісій з перевірки стану військового обліку про мораторій на проведення перевірок забули.

На думку автора, якщо вважати, що представники Держпраці та ДПС у складі комісій з перевірки стану військового обліку виконуватимуть аналітичні, а не контрольні (наглядові) функції, результатом яких є накладення на роботодавця та відповідальних осіб фінансових та адміністративних стягнень, їх участь у складі комісії буде цілком зрозуміла.

Отже, не будемо робити поспішних висновків і зачекаємо на офіційні роз’яснення державних органів. Та незважаючи на деякі неврегульовані питання, під час підготовки до перевірки з питань ведення військового обліку роботодавець повинен:

• проконтролювати наявність наказу про призначення (покладення обов’язків) працівника, відповідального за ведення військового обліку, і подання повідомлення до ТЦК та СП згідно з додатком 1 до Порядку № 1487 протягом семи днів з дня видання наказу;
• перевірити, чи встановлено доплату за виконання обов’язків з ведення військового обліку і, за потреби, встановити її такій особі згідно з п. 10 Порядку № 1487;
• підготувати списки персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку № 1487) та відомість оперативного обліку (додаток 12 до Порядку № 1487) станом на 01.01.2025 р., які повинні бути підписані та зареєстровані у встановленому порядку; перевірити, чи всі призовники, військовозобов’язані та резервісти внесені до списків персонального військового обліку;
• зберігати списки персонального військового обліку за групами в окремих справах разом з копіями військово-облікових документів;
• підготувати наказ (із зазначенням «до 1 жовтня») про визначення потреби (відсутності в потребі) у підвищенні кваліфікації працівників, відповідальних за ведення військового обліку;
• забезпечити підвищення кваліфікації (у разі потреби) особи, відповідальної за ведення військового обліку, не рідше одного разу на п’ять років;
• провести аудит особових справ стосовно наявності військово-облікового документа на дату прийняття особи на роботу та відмітки про взяття на військовий облік (якщо працівник працює на підприємстві тривалий час);
• провести аудит особових справ, особових карток, трудових книжок для встановлення наявності медичної чи фармацевтичної освіти у працівників жіночої статі;
• перевірити наявність підтвердження про ознайомлення під підпис призовників, військовозобов’язаних та резервістів з правилами військового обліку;
• перевірити вчасність надання повідомлень про зміну облікових даних військовозобов’язаних працівників.