Питання перетину державного кордону під час воєнного стану громадянами чоловічої статі віком від 18 до 60 років досить спірне. Адже відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII (далі — Закон № 3543) з моменту оголошення мобілізації чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, у результаті чого всі військовозобов’язані підлягають мобілізації. Будуть вони мобілізовані чи ні — це вже інше питання, але відповідно до ст. 22 Закону № 3543 один з обов’язків громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема, — з’являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов’язані, резервісти СБУ — за викликом Центрального управління або регіонального органу СБУ, військовозобов’язані, резервісти розвідувальних органів України — за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов’язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медогляду.
Проте ст. 23 Закону № 3543 визначені категорії військовозобов’язаних, які не підлягають мобілізації. Серед них, зокрема, військовозобов’язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому КМУ, і які перебувають на спеціальному військовому обліку.
Це не означає, що такий працівник звільняється від загального обов’язку військовозобов’язаних бути готовими до мобілізації, адже основний його обов’язок на час бронювання — підтримання своєї працездатності та професійної кваліфікації на підприємстві, яке є критично важливим, і шляхом виконання своїх посадових обов’язків забезпечувати потреби Збройних сил, інших військових формувань, функціонування економіки та життєдіяльність населення. Невиконання заброньованим працівником посадових обов’язків у зв’язку з відсутністю на критично важливому підприємстві (наприклад, через тривалу відпустку) ставить під сумнів потребу в його бронюванні. Але при цьому не ставиться під сумнів його право на відпустку. Державні гарантії, пов’язані з правом на відпустку, встановлені ст. 45 Конституції України, Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР, КЗпП, іншими законами та нормативно-правовими актами. Проте жодним нормативним документом не визначено, де має відпочивати працівник, навіть заброньований. Місце відпочинку він обирає сам, а отже, це може бути і відпочинок за кордоном.
Частиною другою ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який набрав чинності для України 11.09.1997 р., визначено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. Частиною третьою ст. 2 цього документа передбачено, що на здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров’я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 р. № 3857-XII (далі — Закон № 3857) визначено перелік підстав для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України, серед яких відсутнє таке обмеження, як введення воєнного стану, оголошення мобілізації тощо. Водночас ст. 3 Закону № 3857 передбачено, що правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються КМУ відповідно до цього Закону та інших законів України.
Відповідно до ст. 3 Закону № 3857 КМУ постановою від 27.01.1995 р. № 57 було затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами (далі — Правила № 57), якими передбачено порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону. У п. 2-1 Правил № 57, яким визначено категорії громадян, які мають право на перетин державного кордону в разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану, відстутні заброньовані військовозобов’язані. Проте в Правилах № 57 відсутня й пряма норма щодо заборони перетинати державний кордон цією категорією громадян. Правила № 57 не містять заборони на виїзд за кордон громадян України чоловічої статі, а лише визначають категорії осіб, які мають право перетинати державний кордон.
Тож питання перетину державного кордону заброньованими військовозобов’язаними не врегульоване на законодавчому рівні, а отже, враховуючи наведені норми законодавства, заброньований військовозобов’язаний має сам вирішити, чи перетинати державний кордон для виїзду на відпочинок чи ні.
Якщо ж він усе ж таки прийме рішення відпочивати за кордоном, радимо взяти до уваги, що в такому разі він повинен мати:
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
- військово-обліковий документ із відміткою про бронювання (застосунок «Резерв+», оновлений на дату перетину кордону);
- засвідчену копію наказу про надання відпустки (з підписом особи, яка засвідчила цей наказ, із зазначенням прізвища та імені цієї особи, дати засвідчення, відбитком печатки)
та бути готовим доводити своє право на перетин державного кордону для відпочинку.
Крім копії наказу про надання відпустки, у якій міститься інформація про заброньованого працівника, рекомендуємо надати з місця роботи інформаційний лист для Держприкордонслужби України, в якому зазначити посаду, яку обіймає заброньований працівник, дату початку роботи на підприємстві, вказати документ, на підставі якого підприємство визнано критично важливим, дату заявки на бронювання через «Дію», дату бронювання і термін, до якого працівника заброньовано.
Рішення про те, чи отримає заброньований громадянин дозвіл виїхати, буде прийнято працівниками Держприкордонслужби України на пункті перетину кордону за результатами розгляду всіх наданих документів.
Людмила ПОЛІЩУК
головна редакторка журналу «Кадровик України»