Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР за бажанням працівника в разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням.
Отже, працівник може одночасно із заявою про звільнення за власним бажанням подати заяву про надання йому невикористаної відпустки або її частини.
До того ж за таких умов днем звільнення буде вважатися останній день відпустки, навіть у разі, якщо цей день буде за межами встановленого в цій статті двотижневого строку попередження про майбутнє звільнення.
Але якщо працівник захоче повернутися на роботу, він матиме таке право за умови відкликання заяви про звільнення за частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України протягом строку попередження — двох тижнів.
Якщо цей строк закінчився і працівник не відкликав подану ним заяву про звільнення, він може вважатися таким, що залишив роботу і втратив право на повернення до роботи після закінчення відпустки.