Статтею 16 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” передбачені такі підстави ненадання допомоги по тимчасовій непрацездатності:
1. У разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
2. У разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
3. За час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
4. За час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
5. У разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням;
6. За період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
7. За період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
Крім того, застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі лікарсько-консультативною комісією aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, втрачають право на таку допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Головне управління ПФУ в Кіровоградській області