Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, до Товариства звернувся штатний працівник Товариства, який просить виплачувати заробітну плату, що належить йому до виплати, на картковий рахунок його довіреної особи (фізична особа – резидент) на постійній основі. Підставою для такої виплати є надана працівником заява.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи не суперечитиме вимогам податкового законодавства виплата Товариством заробітної плати працівника на картковий рахунок його довіреної особи разово або на постійній основі?
2. Реєстраційний номер облікової картки платника податків якої особи (працівника чи його довіреної особи) Товариство повинне зазначати у графі 2 додатка 4ДФ єдиної звітності у періоді нарахування заробітної плати працівнику?
3. Реєстраційний номер облікової картки платника податків якої особи (працівника чи його довіреної особи) Товариство повинне зазначати у графі 2 додатка 4ДФ єдиної звітності у періоді виплати заробітної плати на картковий рахунок довіреної особи працівника?
4. Чи повинне Товариство додатково утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір під час виплати заробітної плати працівника на картковий рахунок його довіреної особи за умови, що під час нарахування цієї заробітної плати працівнику Товариство вже утримало податок на доходи фізичних осіб та військовий збір в повному обсязі?
Щодо першого – четвертого питань
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 Кодексу).
Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Відповідно до частини першої ст. 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.
У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (частина перша ст. 1003 ЦКУ).
Статтею 1006 ЦКУ визначені обов’язки повіреного, зокрема, повірений зобов’язаний надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.
Згідно з частиною першою ст. 1007 ЦКУ довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.
При цьому довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ст. 244 ЦКУ).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.
Відповідно до п. 162.1 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з пп. 163.1.1 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 Кодексу.
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 Кодексу).
Відповідно до п. 167.1 Кодексу ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п. 167.2 – 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 пп. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»
Кодексу, – 5 % від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2
п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (пп. 1 пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Податковий агент, поняття якого наведено у пп. 14.1.180 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу
(пп. 168.1.1 Кодексу та пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Відповідно до пп. 14.1.180 Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому
ст. 18 та розділом IV Кодексу.
Враховуючи викладене, дохід у вигляді заробітної плати, який нараховується (виплачується) працівнику Товариством, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому така юридична особа зобов’язана виконати всі функції податкового агента, передбачені Кодексом.
Згідно з пп. «б» п. 176.2 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок).
Відображення показників у додатку 4ДФ до Розрахунку здійснюється на підставі відповідних первинних документів та бухгалтерського обліку податкового агента за звітний податковий період.
Заповнення Додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого військового збору» до Розрахунку визначено п. 4 розділу IV Порядку.
Так, графи 2, 3а, 3, розділу I додатка 4ДФ до Розрахунку заповнюються відповідно до пп. 2 п. 4 розділу IV Порядку, а саме:
у графі 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта 2» відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в 4ДФ.
у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб».
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння);
у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;
Таким чином, оскільки дохід у вигляді заробітної плати нараховується (виплачується) працівнику, то юридичною особою у Додатку 4ДФ до Розрахунку зазначається реєстраційний номер облікової картки працівника як при нарахуванні так і при виплаті доходу.
Крім того, відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, трудових відносин.
Таким чином, з питання правомірності виплати Товариством заробітної плати працівника на картковий рахунок його довіреної особи разово або на постійній основі доцільно звернутись до Міністерства економіки України.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.