В індивідуальній податковій консультації від 29.08.2025 р. № 4661/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК ДПСУ роз’яснює, які дії кредитора та які документи підтверджують анулювання (прощення) боргу за пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ.
Достатнім підтвердженням належного повідомлення боржника про анулювання (прощення) боргу може виступати відповідний документ, що підтверджує факт направлення повідомлення, у т. ч. розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий оператором поштового зв'язку, який внесений до єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Також достатнім підтвердженням повідомлення боржника про анулювання (прощення) боргу шляхом укладення відповідного договору є наявність особистого підпису боржника на договорі про анулювання боргу, додатковій угоді до кредитного договору, договорі про реструктуризацію боргу або будь-якій іншій угоді, яка містить умову анулювання (прощення) боргу боржнику із зазначенням суми анульованого (прощеного) боргу.
Крім того, достатнім підтвердженням повідомлення боржника про анулювання (прощення) боргу шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто є наявність особистого підпису боржника на повідомленні, яке складається в довільній формі із зазначенням суми анульованого (прощеного) боргу.
У той же час в ІПК від 15.08.2025 р. № 4410/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, в якій розглядається схоже питання, ДПСУ роз’яснює, що якщо рекомендоване поштове відправлення повернулося до кредитора або кредитором не отримано від оператора поштового зв'язку повідомлення про вручення поштового відправлення, то в розумінні Кодексу кредитором не дотримано умову пп. «д» пп. 164.2.17 Кодексу щодо повідомлення платника податків – боржника стосовно прощення (анулювання) боргу.
У цій же ІПК ДПСУ розглядає запитання платника, чи можна скористатися нормами пп. 164.2.7 ПКУ щодо спливу строку позовної давності без звернення до суду. І роз’яснює, що якщо з урахуванням положень ЦКУ сплив строк позовної давності відносно заборгованості, яка виникла за цивільно-правовим договором, укладеного між фізичною особою (боржником) та юридичною особою (банком), то сума такої заборгованості оподатковується податком на доходи фізичних осіб у порядку, визначеному пп. 164.2.7 Кодексу. При цьому фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації про майновий стан і доходи. А юридична особа виконує функцію податкового агента в частині відображення зазначеного доходу в додатку 4ДФ до Розрахунку.