Обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом до товариства.
Позивач просив стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 442,7 тис. грн.
Фонд зазначав, що підприємство, маючи середньооблікову кількість штатних працівників 355 осіб, працевлаштувало лише 12 осіб з інвалідністю, тоді як за нормативами мало працевлаштувати 14 осіб з інвалідністю. У зв`язку з цим Фонд надіслав розрахунок санкції у розмірі 428 тис. грн та пеню за 42 дні прострочення у розмірі 14 тис. грн.
Товариство не визнало позов, посилаючись на те, що Фонд порушив порядок розрахунку та накладення санкцій, оскільки розрахунок отримало лише 17 квітня 2023 року. Відповідач також стверджував, що позивач помилково врахував у середньооблікову кількість штатних працівників осіб, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, і протягом 2022 року працювало 13 осіб з інвалідністю, тому нормативна кількість робочих місць становила 13,4, а після округлення – 13 працівників.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 2 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року, відмовив у задоволенні позову. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що у 2022 році на товаристві середньооблікова кількість працівників становила 335 осіб, тому норматив працевлаштування осіб з інвалідністю – 13 осіб. Відповідач підтвердив, що 13 осіб з інвалідністю працювали, а позивач не спростував цю інформацію та не надав інших доказів.
Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури (прокурор) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду та постанову Третього апеляційного адміністративного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд ухвалив задовольнити касаційну скаргу частково, скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду та постанову Третього ААС, а справу направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Суд наголосив, що працівники, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, включаються до облікової кількості штатних працівників, оскільки вони вважаються тимчасово відсутніми у зв’язку з виконанням державних обов’язків.
Підпункт 3.2.2 пункту 3.2 Інструкції № 286 визначає, що середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на основі даних про облікову кількість штатних працівників і включає всіх працівників облікового складу, за винятком чітко визначених категорій, таких як працівники, які перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю, пологами або доглядом за дитиною. Працівники, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, прямо не згадуються у переліку винятків. Лист Державної служби статистики України від 04 липня 2014 року № 09.3-6/145-14 не є нормативним актом, має рекомендаційний характер і не може застосовуватися всупереч положенням Інструкції № 286.
Верховний Суд підкреслив, що з 6 листопада 2022 року, з набранням чинності Законом України від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю здійснює визначення факту невиконання нормативу робочих місць та розрахунок адміністративно-господарських санкцій в автоматизованому режимі, виключно на підставі даних зазначених реєстрів, зафіксованих станом на контрольну дату – до 10 березня року, наступного за звітним. Відповідальність за повноту, достовірність і своєчасність подання інформації до зазначених реєстрів покладається на роботодавця як джерело такої інформації. Несвоєчасне виправлення помилок у звітності до настання контрольної дати є ризиком роботодавця і не звільняє його від сплати адміністративно-господарської санкції.
Суди попередніх інстанцій оцінили середньооблікову кількість працівників Товариства та норматив працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік за даними, наданими до суду Товариством. Суди необґрунтовано відхилили дані з офіційних державних реєстрів та не мотивували, чому відомості державних реєстрів були відхилені як непріоритетні. Також не було оцінено дії відповідача щодо забезпечення достовірності та своєчасності звітності, чи вживав роботодавець заходів для виправлення помилок у звітності до моменту накладення санкцій. Крім того, суди не надали оцінку доводам відповідача щодо процедурних порушень з боку Фонду, зокрема щодо моменту та способу повідомлення про нарахування адміністративно-господарських санкцій і пені.
Основні правові висновки Верховного Суду
- Працівники, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, включаються до розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників для цілей визначення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
- З 6 листопада 2022 року Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю здійснює визначення факту невиконання нормативу робочих місць та розрахунок адміністративно-господарських санкцій в автоматизованому режимі, виключно на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності. Відповідальність за повноту, достовірність і своєчасність подання інформації до зазначених реєстрів покладається на роботодавця, а несвоєчасне виправлення помилок у звітності до настання контрольної дати є його ризиком і не звільняє від сплати санкції.