Парламентський комітет з питань нацбезпеки ухвалив рішення рекомендувати до прийняття за основу урядовий законопроєкт № 13634, згідно з яким частина здобувачів освіти втратить право на відстрочку. Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Комітет вказав, що ухвалення законопроєкту сприятиме тому, щоб здобуття освіти не використовували як спосіб ухилення від мобілізації.
Для здобувачів профтехосвіти
Законопроєкт № 13634 передбачає, що призову за мобілізацією не підлягатимуть учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти і здобувачі фахової передвищої освіти в разі дотримання трьох умов:
- навчання розпочато не пізніше року досягнення граничного віку направлення для проходження базової військової служби, визначеного статтею 15 Закону про військовий обов’язок – тобто не раніше року, в якому вони досягнули 25 років;
- навчання відбувається за денною або дуальною формою здобуття освіти;
- вперше здобувається освіта за рівнем, що є вищим за той рівень, що здобувався раніше в послідовності, визначеній статтею 10 Закону України "Про освіту".
Для студентів вишів
Для студентів закладів вищої освіти також існуватиме вимога, що для відстрочки вони повинні вперше здобувати освіту за рівнем, що є вищим за той рівень, що здобувався раніше в послідовності, визначеній статтею 10 Закону України "Про освіту".
Крім того, що вони мають навчатися за денною або дуальною формою, але Кабмін пропонує додати нову вимогу – що вони не підлягають призову лише в межах розрахункового строку виконання освітньої програми.
«У межах розрахункового строку виконання освітньої програми» на практиці означає, що особа має закінчити навчання (скласти всі іспити, заліки, захистити диплом тощо) у той термін, який офіційно визначений закладом освіти для цієї програми, без урахування додаткових продовжень чи перерв.
Тобто право на відстрочку від мобілізації збережеться тільки для студентів денної або дуальної форми, які навчаються у межах офіційно встановленого строку своєї освітньої програми.
Наприклад, якщо особа вступила до вишу на бакалавра у вересні 2023 року, то розрахунковий час завершення програми – червень 2027 року. Якщо ж особу перевели на «п’ятирічний план» через академвідпустку, перездачі чи відрахування-поновлення — після червня 2027 року вона вийде за межі розрахункового строку, і право на відстрочку втратить.
Отже, більше не можна буде «тягнути» навчання, щоб залишатися в статусі студента заради відстрочки.
Академвідпустка, повторний курс чи перерва у навчанні можуть автоматично позбавити права на відстрочку.
Також не підлягатимуть призову докторанти та лікарі (фармацевти) – інтерни, лікарі-резиденти.
Втім, як вказано у редакції, пропонованій урядом, «норма цього пункту поширюється на здобувачів освіти в закладах освіти (наукових установах) України, які вперше здобувають освіту за рівнем, що є вищим за той рівень, що здобувався раніше у послідовності, визначеній статтею 10 Закону про освіту».
Для викладачів
Стосовно відстрочки для працівників закладів освіти та науковців, то пропонується встановити, що відстрочку від призову матимуть працівники, які мають науковий ступінь, з числа наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників закладів вищої освіти, наукових працівників наукових установ і організацій, науково-педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, а також педагогічні працівники у закладах фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, загальної середньої освіти.
Норма цього пункту поширюється на відповідних працівників, які працюють у закладах вищої освіти, наукових установах і організаціях, закладах фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
У Головному науково-експертному управлінні звернули увагу, що заклади освіти здійснюють свою діяльність на території України під час воєнного стану, використовуючи різні форми освітнього процесу, що потребує наявності відповідного штату працівників різної кваліфікації.
«Виходячи з цього припис проєкту (який у значній мірі збігається з чинною редакцією Закону) про надання зазначеної відстрочки тільки тим науковим, науково-педагогічним та педагогічним працівникам закладів вищої освіти, науково-педагогічним працівникам закладів фахової передвищої освіти, які мають науковий ступінь, викликає зауваження. Адже у забезпеченні освітнього процесу в закладах вищої освіти під час воєнного стану беруть участь і працівники без наукових ступенів, діяльність яких також є важливою для забезпечення якості та безперервності освіти», — підкреслили у ГНЕУ.
Також там додали, що у проєкті поза увагою залишаються педагогічні працівники закладів дошкільної та позашкільної освіти, яким, як у чинному приписі Закону, так і в редакції проєкту, не надається така відстрочка, протеьтакі працівники здійснюють діяльність під час воєнного стану.
Пояснення МОН
У поясненнях до законопроєкту міністр освіти Оксен Лісовий зазначає, що здобувачі освіти, які здобувають освіту в непослідовному порядку, та особи, які почали здобувати освіту за кордоном після 24 лютого 2022 року, не полишають спроби в судовому порядку оскаржити законодавчу вимогу щодо відстрочки від мобілізації для здобувачів освіти, визначену законом, яка не поширюється на здобувачів освіти, що здобувають освіту в непослідовному порядку, і на осіб, які навчаються в іноземних закладах освіти.
«Наразі вже є рішення судів першої інстанції, згідно з якими суди критично ставляться до позиції Міносвіти щодо визначення послідовності здобуття освіти як однієї з умов для надання відстрочки від призову на військову службу здобувачам, які вдруге здобувають один і той же рівень освіти, та зобов’язують МОН та технічного адміністратора ЄДЕБО – державне підприємство «Інфоресурс» внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБО. Підвищення активності діяльності адвокатської спільноти з цього питання, зростання кількості судових позовів здобувачів освіти у непослідовному порядку також вимагає опрацювання зміни до законодавства, яка знівелює підставу для оскарження існуючих правових норм у сфері виконання військового обов’язку і мобілізації», – констатує Оксен Лісовий.
Він відмітив, що статтею 23 Закону про мобілізацію за здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентами-стажистами, аспірантами та докторантами, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, а також за науково-педагогічними працівниками закладів вищої освіти з науковими ступенями зберігається відстрочка від призову.
«З початком повномасштабної агресії зазначена правова норма опосередкованого уникнення призову на військову службу під час мобілізації використана значною кількістю військовозобов’язаних призовного віку, які вже здобули певний рівень освіти і вступили у 2022-2024 роках до закладів освіти для здобуття рівня освіти, який є рівним, а в деяких випадках навіть нижчим за раніше отриманий освітній рівень», — вказує міністр.
Також за останнє півріччя суттєво зросла чисельність здобувачів професійної (професійно-технічної) (до 17 338) і здобувачів фахової передвищої освіти (до 75 618) з числа військовозобов’язаних чоловіків старше 25 років, які здобувають освіту в послідовному порядку на основі базової або повної загальної середньої освіти та мають відстрочку.