Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.07.2025 р. у справі № 607/10894/25 (провадження № 2-а/607/496/2025) щодо відповідальності військовозобов'язаного за неотриманий лист з повісткою від ТЦК та СП
Обставини справи. 17.05.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_3 ) полковником ОСОБА_3 було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зміст оскаржуваної постанови свідчить, що йому інкримінується порушення правил військового обліку, а саме те, що він не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 23.04.2025 за викликом, передбаченим повісткою № 3070405. Зазначена повістка, за твердженням відповідача, була надіслана позивачу рекомендованим листом через АТ «Укрпошта» відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 18.05.2024 (зі змінами). Проте цей лист повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач зазначає, що позивач не з`явився у визначений час і не надав протягом трьох діб після 23.04.2025 жодних документів, які б засвідчували поважність причин його неявки. На цій підставі ІНФОРМАЦІЯ_3 дійшов висновку, що позивач порушив правила військового обліку, затверджені постановами Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016 (зі змінами) та № 1487 від 30.12.2022, а також пункт 7 частини 3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», який включає дотримання правил військового обліку до переліку складових військового обов`язку.
Обґрунтування Суду. Суд не погоджується з висновками відповідача про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з огляду на таке.
Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, полягає у наявності умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Тобто, ОСОБА_1 мав знати про його виклик за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 та свідомо не з`явитися. Водночас обов`язок довести вказану обставину, відповідно до ст. 77 КАС України, покладається на відповідача.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 не прибув по повістці № 3070405, з датою прибуття на 23.04.2025 о 09:00, згенерованій в системі АІТС «Оберіг» та надісланої через Укрпошту.
До позовної заяви позивач долучив копію повістки № 3070405 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 23.04.2025 о 09:00 для проходження медичного огляду, достовірність відомостей якої не заперечив представник відповідача у відзиві.
Судом встановлено, що повістка № 3070405 оформлена на бланку, а не згенерована в системі АІТС «Оберіг», як про це в спірній постанові зазначив керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки вказана повістка не містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду та кваліфікований електронний підпис, накладений керівником у день її формування, як це передбачено вимогами п.п. 29- 30-1 Порядку для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (на офіційному сайті Міністерства оборони України зазначено, що Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» інструмент військового обліку громадян).
При цьому, всупереч абз. 6, 9 п. 29 Порядку, у повістці № 3070405, яка оформлена на бланку, не зазначено власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дату її підписання. Така повістка не скріплена гербовою печаткою, а також не містить роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.
Як встановлено вище, жодних відомостей про надсилання зазначеної в спірній постанові повістки № 3070405 про виклик ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 23.04.2025 о 09:00 для проходження медичного огляду, а саме рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», надісланої через «Укрпошту», опису вкладення до цього листа, матеріали адміністративної справи не містять.
За встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено обставин отримання позивачем повістки та, відповідно, не доведено факту повідомлення його в установлений законом спосіб про необхідність з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначені в повістці місце та строк, і він, незважаючи на це, в приміщення ТЦК та СП не з`явився, що слугувало підставою для винесення спірної постанови.
Отже, умисел на вчинення адміністративного правопорушення стороною відповідача не доведений «поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
За змістом постанови від 08.07.2020 у справі 463/1352/16-а Верховний Суд звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Детальніше з текстом рішення можна ознайомитися тут.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.07.2025 р. у справі № 607/10655/25 (провадження № 2-а/607/489/2025) щодо неявки за повісткою
Обставини справи. Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що згідно вищевказаної постанови, на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що він не з`явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 05.03.2025.
Відповідно до наказу № 10 TOB «Тернотревел» від 04.03.2025, ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду водія класу D з 04.03.2025 та його було заброньовано до 18.02.2026. Також вказав, що 13.05.2025 близько 10:35 він сам прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_ , у зв`язку із тим, що у додатку Резерв+ при його оновленні було помічено повідомлення про порушення правил військового обліку.
Окрім того зазначив, що дані оновив вчасно та фізично не мав змоги прибути до ТЦК та СП 05.03.2025 за повісткою, котру він не отримував, оскільки відповідно до наказу № 10в від 05.03.2025 «Про направлення у відрядження», ОСОБА_1 перебував у відрядженні де здійснював перевезення організованої групи людей по маршруту Тернопіль-Одеса-Львів-Тернопіль. Строк відрядження з 05.03.2025 по 07.03.2025.
Зазначене підтверджується копією наказу про відрядження, довідкою про перебування у службовому відрядженні та Договором про здійснення нерегулярних перевезень, котрі містяться в додатках до позовної заяви.
Обґрунтування Суду. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
Таким чином, на переконання суду, відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про необхідність з’явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначеній у повістці місце та строк, а саме на 14:00 05.03.2025. Також, відповідачем не доведено, що вказану повістку було належним чином вручено ОСОБА_1 .
Слід зазначити, що відповідачем долучено копію повістки однак вона є нечитабельною.
Крім того слід зазначити, що у ОСОБА_1 наявне бронювання до 18.06.2026.
Отже, умисел ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не доведений «поза розумним сумнівом».
Детальніше з текстом рішення можна ознайомитися тут.